Некомпетентність, безмежна жадоба наживи, створення великої армії контролюючих структур, цих душителів і рекетирів економіки, повний параліч державного управління народним господарством, відсутність моралі – все це привело до нової революції в суспільстві.
Великий мандрівник Тур Хеєрдал писав, що характер людини у звичайних обставинах можна не розпізнати і за десять років і тільки в екстремальних ситуаціях суть людини розкривається за лічені хвилини.
Так і в суспільстві: якось жили, мирилися, терпіли, пристосовувалися, а воно все більше хворіло, загнивало та нарешті прорвало…
І тут виявилось, що державні мужі займалися тільки собою, що корупція розіклала суспільство, що бюджет порожній, що пенсійна реформа не тільки не принесла, а й не могла принести бажаних результатів, що так званий новий податковий кодекс насправді виявився інструментом вимагання коштів, міністерством доходів і поборів для державних чиновників, що реформи в армії проводились для того, аби не було кому чинити опір «братньому» загарбнику, що турбота про міліцію була турботою за охорону криміналітету, що створення мовної проблеми було підготовкою для виправдання захоплення українських територій нашим «старшим братом», що боротьба за створення федерального устрою держави – це засіб створення бананової республіки, де можна було б сховатися на випадок, якщо доведеться втратити владу…
Майданна революція піднесла патріотичний дух народу, вселила віру й надію побачити хоча б якийсь просвіт у майбутньому, примусила тих, хто бажає керувати державою, давати обіцянки більше не впроваджувати в життя ленінський лозунг «кожна кухарка може керувати державою» і формувати державні органи тільки за професіональною ознакою, очиститись від корупції, дати нормально працювати бізнесу, звільнити його від державного рекету.
Що ми маємо на сьогодні? Повністю зупинену економіку, непрацюючі підприємства й установи, формування керівних органів не за професіональною ознакою, розгул контролюючих органів, падіння національної валюти, зростання цін на товари і послуги…
В основі виникнення даної ситуації лежить кадрове питання. Я про це писав уже багато разів, але мені сумно констатувати: нічого не змінилося, як керували державними установами кухарки, так і керують.
Я ще можу зрозуміти, що на найвищому щаблі службової драбини за законом Паркінсона може сидіти сучасний менеджер, який володіє знаннями управління і повністю не компетентний в даній галузі, але ж на нижніх щаблях повинні бути тільки професіонали. Підприємствами і галузями повинні керувати не довірені особи, не люди за партійним кольором, а кращі, досвідчені фахівці. Уявіть собі, що ви потрапили на операційний стіл, а робити вам операцію прийшов не досвідчений хірург, а сучасний менеджер… Тільки кадри, вирощені в даній галузі, які пройшли всі ступені виробничого і управлінського процесу, можуть називатися професіоналами в даному секторі народного господарства. Треба відновити систему критеріїв, за якими людина може займати ту чи іншу посаду. Товариш, сват, брат, однопартієць – це ті критерії, які і приводять до того, що ми спостерігали в Криму і бачимо тепер на південному сході країни.
До речі, розробка системи критеріїв актуальна не тільки для виробничих галузей народного господарства. Критерії відбору кандидатів потрібні і для депутатського корпусу. Що хорошого може дати своїй країні депутат, який абсолютно не володіє знаннями, не розуміється в економіці, виробництві, не знайомий з законодавством, жодного разу не висловив на сторінках друкованих видань своїх поглядів і міркувань..
Друга ракова пухлина, яка вже роз’їла суспільство, – корупція. Про боротьбу з нею хто тільки не говорить. Складається таке враження, що слово це всім подобається. Але суті цієї хвороби ніхто не хоче чи не може зрозуміти. Головне для влади в цьому питанні – багато говорити і нічого не робити, а створювати для боротьби з корупцією ще одну систему контролюючих корупційних органів. Корупцію боремо корупцією. Я пишу цю статтю і читаю в даний момент, що парламент посилив покарання за корупцію. Для людей, які щодня стикаються з корупцією, це означає, що взятки будуть ще більші.
Питання подолання корупції в першу чергу полягає не в посиленні покарання, а в першу чергу в виявленні і усуненні причин які її породжують.
По-перше, у нас корупційна вся нормативно-технічна база, за якою працюють державні установи. Ми спромоглися утворити так багато контролюючих структур, але не спромоглися подивитись, за якою документацією вони працюють і що там написано. А там написано таке, що його ніколи неможливо виконати. Там досі закони і вимоги держави, якої вже давно не існує. Ось і виникає дилема перед державним посадовцем: або написати єресь, або закрити очі і порушити безглузді вимоги законодавчого документа. Тойді й виникає так званий хабар за подолання проблеми, яку не можливо вирішувати не порушивши закон в рамках діючого законодавства.
Рецепт побороти корупцію досить простий.
По-перше, позбавити чиновника можливості відчувати себе богом перед підприємством чи окремою фізичною особою. Треба зробити так, щоб відчувалося, що це він залежить від платника податків, а не навпаки. Наприклад, не повинно бути так, щоб державний службовець вважав себе наповнювачем бюджету, а платника податків – крадієм. Хто є хто, – достатньо дати відповідь на питання, чиї маєтки на кожному кроці?
Ми так багато говоримо про бажання бути в Європі і при цьому нічого не робимо, навіть не хочемо взяти вже готовий, відпрацьований і перевірений часом господарський механізм, що мимоволі виникає сумнів, чи не обманюємо ми себе?
Скажіть, навіщо планові перевірки, яких, до речі, в Європі немає, коли все комп’ютеризовано і податківець щодня бачить усі твої операції?
Тим більше виникає подив, що перевірки проводяться в період, коли підприємства зупинили і поставили вкрай важкі умови, заборонивши розпачуватися з ними і заблокувавши виконання існуючих договорів
Перевірки – це корупція. Так чому ви їх не скасовуєте? План на штрафи – це теж корупція. План на податки – це теж корупція. З підприємства не можна взяти більше, ніж йому належить сплатити по закону. Хто вигадав і яким законом передбачено коефіцієнти навантаження?
Чим краще підприємство працює, тим більше воно має прибутків, тим більше воно сплатить податків. Підприємству треба допомагати, створювати умови, щоб воно краще працювало, тоді й більші податки воно платитиме. А вимивання коштів, тероризування перевірками, призупинення діяльності, доведення коефіцієнтів навантаження – це і є корупція.
План на податки на митниці – це ще один вид корупції. Який у митниці може бути план? Скільки прийшло продукції, стільки й заплатили податків. Хто дає право змінювати ціни закупівлі і назначати так звані базові ціни? Якщо імпортеру вдалося закупити продукцію за нижчою ціною, значить у нього буде більш ліквідний товар, буде вища рентабельність і більш високі податки він сплатить.
Не можу коротко не зупинитися на екологічних перевірках. Там знову ж таки діє недосконала і, м’яко кажучи, застаріла нормативно-технічна база. Екологічна служба повинна співпрацювати з підприємством на договірних умовах, щоб допомагати підприємству, а не заважати йому працювати, не закривати його і не загрожувати непосильними штрафами. Звичайно у підприємств багато проблем, багато того, що не відповідає сучасним вимогам. Але не штрафами ці проблеми вирішуються, а допомогою підприємству. Наприклад, наданням пільгових кредитів, зменшенням податків і т.д. А ми з одного боку назначаємо коефіцієнтні навантаження, вигадуємо базові ціни, вимиваємо обігові кошти, а з іншої сторони штрафуємо.
У рамках даної статті, на жаль, я не можу зупинитися на детальному аналізі найважливіших негативних проблем, що заважають нормальній діяльності підприємств.
Починати лікувати нашу економіку потрібно не з її зупинки, не з організації нових паразитуючих структур, а з копіткої роботи по напрацюванню нової нормативно-технічної документації, зміни виробничих відносин, створення умов для бізнесу і нормального функціонування народного господарства. Необхідно повернутися до професіоналів, економістів, юристів, виробничників. І головне – треба, щоб закони і правову базу створювали не зацікавлені в цьому структури, а незалежні групи фахівців.